Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Ласо нар.
1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Ви ласіш їсте, ніж ми.
2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Ум. ласенько.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він!
Приворожити Cм. приворожувати.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Пуп'яшок, -шка, м. = пуп'янок. Ум. пуп'яшечок.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
