Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі.
Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.
Сутана, -ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Чуть живу пустив.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
