Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настояти

Настояти Cм. настоювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТОЯТИ"
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Головенька, -ки, ж. 1) = головешка 1. Гн. II. 17. 2) = головачка. Вх. Лем. 404.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Нелюб, -ба, м. Нелюбимый мужчина, немилый. Хоче мене мати за нелюба дати. Н. п. Ум. нелюбонько, нелюбочко. Грин. III. 329.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.
Присадити Cм. присаджувати.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.