Ваба, -би, ж.
1) Приманка.
2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити.
Задуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задохнуться. Такий сморід, що й задушитися можна.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Пригірклий, -а, -е. Горьковатый. Пригіркле масло.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
