Голо нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс).
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Передряпати, -паю, -єш, гл. Перецарапать.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі.
