Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Лежа́тися, -житься, гл. безл. Лежаться. Ой не спиться, не лежиться і сон мене не бере.
Обоє, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Ум. обойко.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Имѣть способность.
2) Помнить.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка.
