Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напільний

Напі́льний, -а, -е. Въ украинской хатѣ напільна стіна та, къ которой прилегаетъ печь и піл (нары), т. е. стѣна, находящаяся налѣво отъ входа. напільне вікно. Окно, помѣщающееся въ помянутой стѣнѣ. Вас. 193. Чи ти чула, матусенько, як я в тебе була, під напільним віконечком як голубка гула. Мет. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІЛЬНИЙ"
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Еле́ктрія, -рії, ж. = електрика. Переясл. у.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Зморшка, -ки, ж. 1) Морщина. На лобі.... зморшки. Мир. ХРВ. 219. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. ПЙО. І. 372. 2) Сборка у бѣлья. 3) Грибъ: сморчокъ.
Куделиця, -ці, ж. = куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить. Н. п.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру. Грин. II. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.