Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напірник

Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. Сим. 133. Вас. 192. 2) Пеналъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНИК"
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Потопнути Cм. потопати.
Росплітати, -та́ю, -єш, сов. в. росплести, -ту, -теш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.