Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували..
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Наві́рити Cм. навіряти.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Позахлюпувати, -пую, -єш, гл. Забрызгать (во множествѣ). Де це ви так сорочки позахлюпували?
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться.
2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі.
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела.
