Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочуля

Бочуля, -лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧУЛЯ"
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Митикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = метикувати и пр.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ном. № 1962., Ум. смирненький, смирнесенький. МВ. ІІ. 102.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Триждень, -дня, м. Три дня, трое сутокъ. Харьк. г.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.