Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бочкори

Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЧКОРИ"
Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе. Желех.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Заспіва́ти Cм. заспівувати.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Ідея, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки. Рк. Макс.
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім. Новомоск. у.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЧКОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.