Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назімкуватиця

Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗІМКУВАТИЦЯ"
Байдужливо нар. = байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. ІІІ. 105.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Кургикати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Перекласти Cм. перекладати.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗІМКУВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.