Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Крейдяний, -а, -е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Викопали печері у крейдяній горі.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати.
Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Ум. маржи́нка.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано.
Прожерти Cм. прожирати.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
