Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода.
Обслухувати, -хую, -єш, сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.
