Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого.
Мере́женка, -ки, ж. ? Угадай, Ганно, приличная панно, на чиїй руці на мереженні перстень упав.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Приблудили к Дунаєчку. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
