Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позгрібувати

Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБУВАТИ"
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти. Ном. № 4133.
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять. Чуб. V. 542. 2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Чуб. V. 796. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли. Рудч. Чп. 223.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГРІБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.