Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позгрібувати

Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗГРІБУВАТИ"
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Обтісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. обтеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Обтесываться, обтесаться.
Погуковщина, -ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини. О. 1861. VIII. 102.
Робити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Ном. № 5157. 2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Ном. № 482. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити. Чуб. 3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. 4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить. 5) робити волю. Исполнять желаніе. 6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить. Чуб. 7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити. Котл. Н. П. 350. 8)плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату. Грин. III. 128.
Роспізнаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. роспізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, ознакомиться.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Шарварок, -рку, м. 1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. Н. Вол. у. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Гол. III. 114. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити. Подольск. г. 2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗГРІБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.