Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ум. До́вшенький.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла.
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Стійка, -ки, ж.
1) Караулъ, часы. Видно мого миленького в Козельці на стійці.
2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду; чрезъ то-же отверстіе и пьютъ воду при помощи камышевой, бузинной и пр. трубочки.
