Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. 2) Большое количество.
Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. — впала. Аж гульк — зіма впала. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Ум. зімонька.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Обмочити Cм. обмочувати.
Птукавка, -ки, ж. = птукач.
Уш 2, уша, м. Названіе человѣка военнаго званія за часто употребляемое такими людьми слово «ужъ». Будьте ласкаві... возьміть собі того уша, що у Голованя (живе).
