Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Кепотво, -ва, с. Глупость. Сховай кепство на господарство. Щоб не робив кепства, то поклади три карбованці.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Стьожка, стьонжка, -ки, ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина.
