Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миркати

Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРКАТИ"
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
Народи́ти, -ся. Cм. народжувати, -ся.
Поживляти, -ля́ю, -єш, гл. Питать. Молитвами душу поживляти. К. Гр. Кв. 11.
Розмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. розімкнути, -ну, -неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене. Волч. у.
Хорма, -ми, ж. = хворма. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.