Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медявник

Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас. О. 1862. III. 25.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Носаль, -ля, м. 1) = носай. 2) Молотокъ съ длиннымъ концомъ.
Підлипчастий, -а, -е. 1) Пристающій, липкій. 2) Тѣсный, узкій, въ обтяжку. Штани підлипчасті. Мнж. 189. Підлипчаста халява. Полт. г.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Ростринькати Cм. ростринькувати.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДЯВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.