Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медявник

Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДЯВНИК"
Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Догоди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. І. 137.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДЯВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.