Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Го́мзатися, -заюся, -єшся, гл. Ворочаться, копошиться. Чого гомзаєшся за столом, наче блохи кусають?
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
Рожен, -жна, м.
1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен.
2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце.
Тровлюк, -ка, м. Соловей.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного.
