Азия́тка и азія́тка, -ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина.
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Запові́дання, -ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз.
