Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лотошити

Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОТОШИТИ"
А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.
Биндюк, -ка, м. = чміль. Вх. Пч. II. 26.
Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Розімчати, -чу́, -чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОТОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.