Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.

День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. Вели́к-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Камен. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. Н. Вол. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. Сими́ дня́ми, тими́ дня́ми. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. День-годи́на, із день-годи́ни. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Камен. у. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Камен. у. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. Одного́ дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (Cм.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. І. 173.

Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Мнж. 131. Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Стор. МПр. 169. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. Мир. Пов. І. 165. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав. Котл. Ен. І. 15.

Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Желех. Так потно видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4.

Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім. Харьк.

Макопі́йка, -ки, ж. Птица коноплянка, Fringilla cannabina. Желех. Вх. Пч. II. 10.

Оборсати, -са́ю, -єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.

Постаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть старшимъ, побыть старшиною.

Торопа, -пи, ж. = тропа. взяти торопу = вхопити тропу. Чи вони не возьмуть собі торопи, як робить, чи хто їх знає, а у них завжде хліба нема. Екатер. у.

Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.