Дивови́жа, -жі, ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. На-в-дивови́жу. На удивленіе. Що вже за хороше дівча було, всім на-в-дивовижу. В дивови́жу. Въ диковину, удивительно. В дивовижу була їм ця загадка. Не в дивови́жу. Не въ диковину. Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Бджола шукає, де б їй поживитися.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Ціпок, -пка, м.
1) Палка, трость, посохъ. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Ціпком все землю колупав.
2) Хворостина, прутъ.
3) = ши́нка 2.
4) = шофта.
5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10).
6) = шабе́ль. Ум. ціпо́чок.
