Бовт, -та, м.
1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну.
2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ).
Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. б) бѣлые суконные.
Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Хто не знає закохання, той не знає лиха. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Міцно нездужає. 2) Прочно.
Піддужати Cм. піддужувати.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
