Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот.
Пантарка, -ки, ж. Цесарка.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у.
2) = підра 1.
Поламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Я стану або другою людиною, або поламаю віру.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Не заснула, а тільки очі поламала.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Свинуватий, -а, -е. Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Свинуватий чоловік.
Слідити, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!».
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Ум. студене́нький. Вітер студененький.
