Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ладо

Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Чуб. III. 83. Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Шевч. 643. Загинув ладо, — я загину! Шевч. 644.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАДО"
Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Гармонійний, -а, -е. Гармоническій. Желех.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Дра́ча, -чі, ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатер. у.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Мнж. 19. Качка, та така тиркава та голодна. Мнж. 16. 2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями. Вас. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАДО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.