Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучерявець

Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. Желех. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Лв. 101. Вх. Зн. 31. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть. Ном. № 2329.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЕЦЬ"
Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Гарикнути, -кну, -неш, гл. Сказать сердито, огрызнуться. Ат, живеться! — гарикнула стара, мов у розбитого дзвона вдарила. Мир. Пов. II. 46.
Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
Лакей, -ке́я, м. Лакей. Лакеїв гарних і моторних багацько дуже щось було. Котл. Ен.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Стор. Люде — собаки, — чого не набрешуть. Ном. № 7805. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити. Гліб.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм. Зміев. у.
Циприс, -са, м. Кипарисъ. МУЕ. І. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧЕРЯВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.