Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знемочи

Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕМОЧИ"
Глядівний, -а, -е. Ловкій, проворный. Угор.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Кабалка, -ки
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував. МВ. (О. 1862. І. 48).
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить. Ном. № 846.
Понагноювати, -но́юю, -єш, гл. Унавозить (во множествѣ).
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕМОЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.