Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потороча

Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРОЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРОЧА"
В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. Вас. 205. б) Trifolium flexosum L. ЗЮЗО. I. 139. в) Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139. 2) Связка. Угор.
Насіда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Нападать, напускаться. Чого ти насідаєшся на мене?
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси. Мир. ХРВ. 39.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Узаводи нар. см. навзаводи.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОРОЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.