Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потороча

Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРОЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОРОЧА"
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання. Федьк.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах. Котл. Ен. III. 51. 2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту. Ном. № 12124.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. Посл. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ. ЗОЮР. І. 46.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Шевч. 165. Чуть живу пустив. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОРОЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.