Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чухи

Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХИ"
Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Невістка, -ки, ж. 1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. невістонька, невісточка.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Припалити Cм. припалювати.
Трепетати, -чу́, -чеш, гл. 1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. К. Псал. 176. Легко трепече його серце. Мир. ХРВ. 40. 2) Бояться, трепетать.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний. Чуб. V. 1162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.