Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевецъ

Клевецъ, -вця, м. 1) Молотокъ. Доле, доле, ліпше сповить, чи клевцем убити, як так коротати. Федьк. Цигане в лузі в два клевці ковали. Федьк. Поэз. І. 18. 2) Молоточекъ для клепанія косъ. Мнж. 182. Шух. І. 169. Kolb. І. 64. Ум. кле́вчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЕЦЪ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЕЦЪ"
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Дові́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = Довідуватися 1. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло моємо. MB. (О. 1862. І. 94).
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Нетесаний, -а, -е. 1) Неотесанный. 2) Неуклюжій, неповоротливый. Витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Сим. 2. Чуб. VII. 382, 386. Ум. Полик. Пирят. у. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку. Чуб. V. б.
Попрятно нар. Чисто, опрятно. Вх. Зн. 53.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Січка, -ки, ж. 1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЕЦЪ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.