Балагульський, -а, -е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз.
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Нехай тут зарне́ на дно моря.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый.
Ствердіти, -ді́ю, -єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Стверднути, дну, неш, гл. = ствердіти.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
Ходник, -ка, м.
1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками.
2) Родъ ковра.
