Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивач

Кивач, -ча, м. = кивень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Бріднявий, -а, -е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява. Вінок, 94.
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Печалити, -лю, -лиш, гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька. Федьк.
Познаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.