Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивач

Кивач, -ча, м. = кивень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Запереза́ти, -ся. Cм. заперізувати, -ся.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221.
Скугніти, -ню́, -ниш, скугота́ти, -чу́, -чеш, гл. О свиньяхъ: визжать. Скугнить як порося. Вх. Зн. 64. Поїли свині полову, поївши полову, скугочуть. Н. п.
Татунин, -на, -не. = татунів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.