Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кива

Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВА"
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Люба́ска, -ки, ж. = любанка. Ум. любасонка. Гол. II. 551.
Мі́сячний и мі́сяшний, -а, -е. 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152.
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Підкласти Cм. підкладати.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Попідгодовувати, -вую, -єш, гл. Подкормить (многихъ).
Чвакати, -каю, -єш, гл. Чавкать. Чвакають, як свині. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.