Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Пробелькотати, -чу́, -чеш, пробелькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись.
Скуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ.
