Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кво-кво!

Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка. Чуб. III. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Братія, -тії, ж. Братія. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. І. 30.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Улучити Cм. улучати.
Шашина, -ни, ж. Родъ растенія? Ізправлю ей хижку із самой шашини, не треба єй буде на зиму перини. Гол. III. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВО-КВО!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.