Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квокати

Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОКАТИ"
Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Мет. 448. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. ЗОЮР. I. 15. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва. Грин. III. 196.
Свиночка, -ки, ж. Ум. отъ свиня.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.