Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чоко

Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОКО"
Бетлих, -ха, м. Мусоръ, крупный соръ? Мале сміття я і сам винесу, а цього бетлиха хиба возом вивезти. Могил. Подол.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Еконо́мія, -мії, ж. 1) Экономія. 2) = окономія. Грин. II. 257. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. О. 1862. І. 41. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію. Грин. II. 122.
Засоро́мити, -ся. Cм. засоромлювати, -ся.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.