Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Гра́шка, -ки, ж. = Играшка. Встрѣчено только у М. Вовчка. Спродавалися ласощі й грашки.
Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі.
1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь.
2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Позеленити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать зеленымъ. Не жди весни — святої долі! Вона не зійде вже ніколи садочок твій позеленить.
Познайомитися, -млюся, -мишся, гл. Познакомиться.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче.
Теленькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
