Благочестя, -тя, с. Православіе. От у Тройці благочестие, а в нас унія.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі.
2) Котораго можно сглазить. Я не врічлива.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать.2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Ганнусю, усип мені осьмусю. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали.
