Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Щоб тебе перша куля не минула. кулі лити. Врать. Кулі ллє. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts.
Хрущик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрущ.
2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом.
