Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.
1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.
2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Наточити Cм. наточувати.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю.
2) Не должный.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. Несе щуку-рибу з оцтом. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Піднести з оцтом фиги.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом.
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
