Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем.
Вохра, -ри, ж. Охра, желтая глина.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл.
1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак.
2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха.
Обіходити, -джу, -диш, сов. в. обійти, -йду, -деш, гл.
1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Я ж тії річеньки та кругом обійшла.
2) Объ одеждѣ: сходиться. Cм. обходити.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур.
