Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збочити

Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОЧИТИ"
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Лебед. у. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть. Лебед. у.
Обставлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. обста́витися, -влюся, -вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Вас. 160, 159. Ляснув погонич пугою, коні заржали. К. (ЗОЮР. II. 202). як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ном. № 1783. Ум. пушка.
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Уситити, -чу, -тиш, гл.меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конав меду усичу. Гол. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.