Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збреніти

Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла. Грин. III. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРЕНІТИ"
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Дряпі́жство, -ва, с. 1) Хищничество, грабительство. 2) Лихоимство, взяточничество.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Павучок, -чка, м. 1) Ум. отъ павук. 2) мн. Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. ХС. VII. 423. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Н. п. Подивувався Іван такій жадобі сестриній. Рудч. Ск. І. 136.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ. Ном. Од. вид. III.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРЕНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.