Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зборчий

Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Навину́ти Cм. навивати.
Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 7558. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.