Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зборчий

Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Позлегати Cм. позлягати.
Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.