Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зборчий

Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРЧИЙ"
Базька, -ки, ж. 1) Дѣтск. ягненокъ. Шейк. 2) = багнітка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Гуцу́лок, -лка, м. Маленькая гуцульская лошадь. Желех.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. Волч. у. (Лободовск.).
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Спроквола нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіевск. у.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.