Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збороти

Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБОРОТИ"
Витерликати, -каю, -єш, гл. Заработать игрой на музыкальномъ инструментѣ. Музика що витерликав, то й проликав. Чуб. І. 268.
Гречу́х, -ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Вх. Пч. I. 5. Cм. Гречкосій 3.
Замори́ти, -ся. Cм. заморяти, -ся.
Ивка, -ки, ж. 1) пт. = евка. Вх. Пч. II. 14.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини. О. 1861. X. 38. Рудч. Чп. 231.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.