Виловлювати, -люю, -єш, сов. в. виловити, -влю, -виш, гл. Вылавливать, выловить, переловить.

Дворо́вий, -а, -е. Дворовый. Стор. МПр. 67. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня. Лавр. 58.

Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Оксамити, златоглави будемо носити. К. МБ. X. 5.

Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.

Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.

Посилкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду. 2) Кормить, накармливать. Гн. І. 174.

Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.

Удавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Ном. № 12932. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот. Ном. № 12783.

Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.