Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Котовка, -ки, ж. Конура для кота (въ сказкѣ). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. і. 25.
Мерша́, -ші, ж. Падаль.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть.
Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія.
