Гирло, -ла, с. = гірло.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Ковизка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Щавник, -ку, м. = щавель.
