Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Не було дотепности самому додуматись.
Позакопилювати, -люємо, -єте, гл. — губи. То-же, что и закопилити губи, но о многихъ.
Розмугикатися, -каюся, -єшся, гл. Напѣвать подъ носъ пѣсню.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Трусник, -ка́, м. Заяцъ.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен.
Шипорні, -нів, мн. Родъ игры.
