Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклинатися

Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИНАТИСЯ"
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Невільний, -а, -е. Несвободный.
Підібгатися, -га́юся, -єшся, гл. Поджаться; подвергнуться. Довгий хвіст од сукні підобгався. Левиц. Пов. 208.
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛИНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.