Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклепити

Заклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Закрыть. Ох і рада ж би я, дитя моє, до тебе встати, тобі порядок дати, — да сирая земля двері залягла, оконечка заклепила. Мет. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЕПИТИ"
Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Ганьбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Быть порицаему, хулиму, порицаться, хулиться. 2) Стыдиться. Угор.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Ном. № 2259. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. МВ. ІІ. 27. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку. Мет. 243.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.
Темник, -ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник. Чуб. IV. 498.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.